Цікаві факти

    

Щороку на початку липня самки австралійського південного кита(Eubalaena australis) припливають до узбережжя на півдні штату Санта-Катарина в Бразилії. Вони долають тисячі кілометрів з далекого субантарктичного поясу, щоб привести на світ і вигодувати на мілководді своїх малят. Упродовж кількох місяців туристи й місцеві жителі можуть зі скель або на пляжах із захватом спостерігати, як самки з дитинчатами граються у воді або просто плавають. 

АВСТРАЛІЙСЬКА ящірка молох (Moloch horridus) вбирає воду з туману, вологого повітря і мокрого піску, а потім скеровує її до рота. Як вона це робить? Ймовірно, за допомогою своєї унікальної шкіри.
Здається, вчені розгадали таємницю молоха. Канальці на поверхні його шкіри з’єднані трубочками з іншою мережею каналів, що у шкірі. Будова цих каналів зумовлює капілярні явища, завдяки яким вода втягується у вузькі порожнини всупереч силі гравітації. Тож шкіра ящірки діє як губка.  Джанін Біньєс, яка очолює Інститут біомімікрії, говорить, що, наслідуючи гігроскопічні властивості шкіри молоха, інженери могли б розробити технології видобуття вологи з повітря для ефективнішого охолодження будівель і для отримання питної води.

      

 

У 2010 році, коли у Мексиканській затоці вибухнула й затонула нафтова платформа, у воду потрапило понад 800 мільйонів літрів сирої нафти. Однак через кілька місяців концентрація нафти у воді значно знизилася. Завдяки чому?
Наукові дослідження виявили, що чимало видів морських бактерій здатні руйнувати довгі карбонові ланцюги у молекулах сполук, що входять до складу нафти. Професор Террі Хейзен, спеціаліст з екологічної мікробіології, називає ці організми «самонавідними протинафтовими торпедами». Очищення води у Мексиканській затоці до певної міри відбулося саме завдяки цим організмам.

ЗУБЧАСТА ПЕРЕДАЧА завжди вважалась досягненням людської думки. Проте такий погляд виявився хибним. Вчені з’ясували, що подібний механізм мають і живі створіння — німфи цикадок виду Issus coleoptratus,які водяться в садах по цілій Європі *.

Німфи цикадок здатні лише за дві мілісекунди досягти швидкості 3,9 метра за секунду, при цьому на їхнє тіло впливає сила, що приблизно в 200 разів перевищує силу тяжіння. Комахи щезають з поля зору у миг ока! Щоб вони могли здійснювати такі стрибки, обидві задні ноги повинні відштовхуватись з однаковою силою і абсолютно одночасно. У чому секрет такої синхронності?  Учені відкрили, що біля основи двох задніх ніг цикадок розташовані дві зчеплені шестерні. Коли комаха підстрибує, ці шестерні забезпечують ідеальну синхронізацію руху обох ніг. Якби не ці шестерні, комаху, яка підстрибнула, закрутило б у повітрі.